понюх

ПО́НЮХ, у, ч., розм.

Те саме, що поню́шка.

Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. понюх — по́нюх іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понюх — див. мало  Словник синонімів Вусика
3. понюх — -у, ч., розм. Те саме, що понюшка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. понюх — ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О.  Фразеологічний словник української мови
5. понюх — ПОНЮ́ШКА розм. (невелика кількість тютюну, признач. для винюхування за один раз), ПО́НЮХ розм., НЮХ заст. Брався за все, а зробив, певне, чи не понюшку тютюну... (М. Рудь); Очевидно, ці залізничники ..продадуть за понюх табаки кого вгодно (В. Еллан); Нюх табаки взяв (Микита) і чихав (І. Франко).  Словник синонімів української мови
6. понюх — ПО́НЮХ, у, ч., розм. Те саме, що поню́шка. Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (Тулуб, Людолови, II, 1957, 498). ◊ Пропа́сти ні за по́нюх таба́ки (тютюну́) — те саме, що Пропа́сти ні за поню́шку таба́ки (тютюну́) ( див.  Словник української мови в 11 томах
7. понюх — По́нюх, -ха м. Щепотка табаку (нюхательнаго).  Словник української мови Грінченка