понюшка
ПОНЮ́ШКА, и, ж., розм.
1. Одноразове вдихання нюхального тютюну.
2. Одна пучка тютюну як одноразова доза для нюхання.
[Коваль:] Шкода, не туди вже й ноги стоять, танцюють мерщій до лави! .. Мабуть, за такі танці ніхто тютюну не дасть і на понюшку, не то що на люльку (М. Кропивницький);
Вийняв той козак ріжка, бере понюшку (з казки).
◇ (1) На одну́ поню́шку чого, рідко кого, жарт. – небагато, трохи або зовсім мало.
Ніколи не тужив за втраченим добром Ганжа. Може, тому, що й добра завжди було в нього на одну, як-то кажуть, понюшку (А. Дімаров);
За солдатів ручався Хоменко, як за себе, що не підуть вони проти своїх. А самих козаків на всі села й по п'ятеро не хватить. “На одну понюшку!” – сміявся Хоменко (А. Головко);
(2) Ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. – ні за що, даремно.
Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки... (М. Коцюбинський);
– Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський);
[Бичок:] А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький);
Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало);
// зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. не зрозуміло як; марно.
А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив... І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь).
Словник української мови (СУМ-20)