поніжити

ПОНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

Ніжити якийсь час.

Батько .. посадить біля себе [дитину] та й приголубить, і поніжить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Шуснув назад [Аркадій Петрович] у постіль, щоб хоч трохи поніжить старече тіло (М. Коцюбинський);

Ось вона, присівши на камені, опустить руку в джерельно чисту, холодну течію, поніжить трохи її, потім умиється (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. поніжити — поні́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поніжити — -жу, -жиш, док., перех. Ніжити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поніжити — ПОНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Ніжити якийсь час. Батько тієї дитини.. кликне з вулиці до себе, і щоб воно за товариством не скучало, посадить біля себе та й приголубить, і поніжить (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах