поніжити
ПОНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Ніжити якийсь час.
Батько тієї дитини.. кликне з вулиці до себе, і щоб воно за товариством не скучало, посадить біля себе та й приголубить, і поніжить (Кв.-Осн., II, 1956, 23);
Ось вона, присівши на камені, опустить руку в джерельно чисту, холодну течію, поніжить трохи її, потім умиється (Гончар, І, 1954, 536).
Словник української мови (СУМ-11)