поніжитися
ПОНІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Ніжитися якийсь час.
Так іще сонце світило, що від нього не хотілося ховатися в холодок, а хотілося проти нього постояти та поніжитися (Вовчок, Вибр., 1937, 123);
Певне, їм (бійцям] теж хотілося хоч трохи поніжитися, позорювати, але не можна — була команда… (Руд., Вітер.., 1958, 88).
Словник української мови (СУМ-11)