понікельований
ПОНІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понікелюва́ти;
// у знач. прикм.
Почекав [Петро], поки біленька монета мандрувала по невидимих шляхах у .. понікельованому ящику, накрутив номер і став ждати (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)