понікельований

ПОНІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понікелюва́ти;

//

у знач. прикм. Почекав [Петро], поки біленька монета мандрувала по невидимих шляхах у.. понікельованому ящику, накрутив номер і став ждати (Загреб., Спека, 1961, 81).

Значення в інших словниках

1. понікельований — понікельо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понікельований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понікелювати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понікельований — ПОНІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понікелюва́ти; // у знач. прикм. Почекав [Петро], поки біленька монета мандрувала по невидимих шляхах у .. понікельованому ящику, накрутив номер і став ждати (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах