пооббивати

ПООББИВА́ТИ, а́ю, а́єш, ПООББИ́ТИ, обіб'ю́, обіб'є́ш, док., що.

1. Оббити багато чого-небудь; оббити щось у багатьох місцях.

Геть усі стіни пооббивав [Гаркуша] попід чайною мотоциклом (Ю. Мушкетик);

// Ударами, тертям пошкодити шкіру в багатьох місцях.

– Перекурити нема коли! Руки вже пооббивав, чортові ящики тягавши! (Ю. Смолич).

2. Обірвати ударами, обтрусити багато чого-небудь (плодів, цвіту).

Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах (Леся Українка).

◇ Оббива́ти / пооббива́ти каблуки́ див. каблу́к;

(1) Пооббива́ти поро́ги – те саме, що Оббива́ти поро́ги (у багатьох місцях) (див. оббива́ти).

Отець Онуфрій, спасибі, пороги пооббивав, рипаючись та тупцяючи за мене (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пооббивати — пооббива́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пооббивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Оббити багато чого-небудь; оббити щось у багатьох місцях. 2》 Обірвати ударами, обтрусити багато чого-небудь (плодів, цвіту).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пооббивати — оббива́ти каблуки́, жарт. Енергійно, темпераментно, багато танцювати. Музика.. Однолітки весело оббивали каблуки на дискотеці. А їй було сумно (З газети). пооббива́ти каблуки́. — Заходьте, не цурайтеся, .. скоро дружки в вінках на весілля вас покличуть…— Пооббиваємо каблуки на весіллі (В. Большак).  Фразеологічний словник української мови
4. пооббивати — Пооббива́ти, -ва́ю, -ва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пооббивати — ПООББИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Оббити багато чого-небудь; оббити щось у багатьох місцях. Геть усі стіни пооббивав [Гаркуша] попід чайною мотоциклом (Мушк., Серце.., 1962, 302); // Ударами, тертям пошкодити шкіру в багатьох місцях.  Словник української мови в 11 томах
6. пооббивати — Пооббива́ти, -ваю, -єш гл. То-же, что и оббити, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка