пооббивати
ПООББИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Оббити багато чого-небудь; оббити щось у багатьох місцях.
Геть усі стіни пооббивав [Гаркуша] попід чайною мотоциклом (Мушк., Серце.., 1962, 302);
// Ударами, тертям пошкодити шкіру в багатьох місцях.
— Перекурити нема коли! Руки вже пооббивав, чортові ящики тягавши! (Смолич, Мир.., 1958, 517).
◊ Пооббива́ти поро́ги —те саме, що Оббива́ти поро́ги (у багатьох місцях) ( див. оббива́ти).
Отець Онуфрій, спасибі, пороги пооббивав, рипаючись та тупцяючи за мене (Н.-Лев., V, 1956, 351).
2. Обірвати ударами, обтрусити багато чого-небудь (плодів, цвіту).
Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах (Л. Укр., V, 1956, 9).
Словник української мови (СУМ-11)