пооббиваний

ПООББИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пооббива́ти.

Ще здалеку впізнав Гнат чималий будинок під зеленим залізним дахом, з пооббиваними дощем стінами (Коцюб., І, 1955, 36);

// У знач. прикм.

В самій слободі Капулівці видко стародавнє січове кладовище,.. на котрому стоять ще сім кам’яних хрестів, та ще деякі — поламані і пооббивані (Стор., І, 1957, 253);

Гнітюче враження справляла дожидальня з пооббиваними стінами, скрипучою, мов колішня, лавою… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91).

Значення в інших словниках

1. пооббиваний — пообби́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пооббиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пооббивати. || у знач. прикм. || пооббивано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пооббиваний — ПООББИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пооббива́ти. Ще здалеку впізнав Гнат чималий будинок під зеленим залізним дахом, з пооббиваними дощем стінами (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. В самій слободі Капулівці видко стародавнє січове кладовище, ..  Словник української мови у 20 томах
4. пооббиваний — Пообби́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)