пообвисати
ПООБВИСА́ТИ, а́є, док.
Обвиснути (про багато чого-небудь).
Сонце стояло посеред неба, нестерпно пекло, гарбузове листя пообвисало (І. Вирган);
Постать Якова чорніла в кутку коло стіни, .. руки його пообвисали, голова хиталася на в'язах (Панас Мирний);
// Обвиснути в багатьох місцях.
“Але ж талія моя не кругла, – сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку”, – подумала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)