пообвішуваний

ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пообві́шувати.

Стіни пообвішувані картинами.

2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.

– Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. пообвішуваний — пообві́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообвішуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвішувати. 2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. || пообвішувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообвішуваний — ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообві́шувати. Стіни пообвішувані картинами. 2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. — Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (Фр., І, 1955, 73).  Словник української мови в 11 томах