1. Словник української мови у 20 томах

пообвішуваний

ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пообві́шувати.

Стіни пообвішувані картинами.

2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.

– Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообвішуваний — пообві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пообвішуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвішувати. 2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. || пообвішувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообвішуваний — ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообві́шувати. Стіни пообвішувані картинами. 2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. — Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (Фр., І, 1955, 73). Словник української мови в 11 томах