пообвішуваний
пообві́шуваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвішувати.
2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.
|| пообвішувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообвішуваний — пообві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пообвішуваний — ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пообві́шувати. Стіни пообвішувані картинами. 2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. – Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- пообвішуваний — ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообві́шувати. Стіни пообвішувані картинами. 2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. — Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (Фр., І, 1955, 73). Словник української мови в 11 томах