пообвішуваний
ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообві́шувати.
Стіни пообвішувані картинами.
2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.
— Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (Фр., І, 1955, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообвішуваний — пообві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пообвішуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвішувати. 2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. || пообвішувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пообвішуваний — ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пообві́шувати. Стіни пообвішувані картинами. 2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. – Дід та й дід з мене, хоть гинь, не пізнаєш Семена. Пообвішуваний торбами, з довгою палицею в руці (І. Франко). Словник української мови у 20 томах