пообносити
ПООБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого – що.
1. Обнести багатьох.
Всіх найменших іменинників на руках пообносили навкруг стола, вітаючи їх і славлячи (з газ.).
2. розм. Забрати, зірвавши багато чого-небудь (плодів, овочів і т. ін.) не за один раз.
Генеральша ніколи не їла овощей [овочів] з свого молодого садка; він усе пообносить, усе викраде (Панас Мирний);
В своїх листах ні він, ні Єпташка нічого не згадували про те, як вони пообносили в селянських садках сливи (І. Микитенко);
// Поламати багато чого-небудь.
– У тебе, всі бачать, що москалі тини пообносили!.. (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)