пообносити

ПООБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех.

1. Обнести багатьох.

2. розм. Забрати, зірвавши багато чого-небудь (плодів, овочів і т. ін.) не за один раз.

Генеральша ніколи не їла овощей [овочів] з свого молодого садка; він усе пообносить, усе викраде (Мирний, II, 1954, 113);

В своїх листах ні він, ні Єпташка нічого не згадували про те, як вони пообносили в селянських садках сливи (Мик., II, 1957, 555);

// Поламати багато чого-небудь.

— У тебе, всі бачать, що москалі тини пообносили!.. (Мирний, I, 1954, 77).

Значення в інших словниках

1. пообносити — пообно́сити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообносити — -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Обнести багатьох. 2》 розм. Забрати, зірвавши багато чого-небудь (плодів, овочів і т. ін.) не за один раз. || Поламати багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообносити — ПООБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого – що. 1. Обнести багатьох. Всіх найменших іменинників на руках пообносили навкруг стола, вітаючи їх і славлячи (з газ.). 2. розм. Забрати, зірвавши багато чого-небудь (плодів, овочів і т. ін.) не за один раз.  Словник української мови у 20 томах
4. пообносити — Пообно́сити, -шу, -сиш гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка