пообтісуваний
ПООБТІ́СУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пообті́сувати;
// у знач. прикм.
– Що се ви робите? – спитав боярин майстрів. – Згадай, коли мудрий! – відповіли ті з насмішкою, збиваючи пообтісуване дерево докупи (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)