пообтісуваний
ПООБТІ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообті́сувати;
// У знач. прикм.
— Що се ви робите? — спитав боярин майстрів. — Згадай, коли мудрий! — відповіли ті з насмішкою, збиваючи пообтісуване дерево докупи (Фр., VI, 1951, 108).
Словник української мови (СУМ-11)