Словник української мови у 20 томах

пообіцятися

ПООБІЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм.

Те саме, що пообіця́ти.

Настя та дві міщанки пообіцялися постачати їй сорочки (Л. Яновська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пообіцятися — пообіця́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пообіцятися — -яюся, -яєшся, док., розм. Те саме, що пообіцяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообіцятися — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. пообіцятися — ПООБІЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Те саме, що пообіця́ти. Настя та дві міщанки пообіцялися постачати їй сорочки (Л. Янов., І, 1959, 277).  Словник української мови в 11 томах
  5. пообіцятися — Пообіцятися, -цяюся, -єшся гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.  Словник української мови Грінченка