поохати
ПОО́ХАТИ і ПОО́ХКАТИ, аю, аєш, док., розм.
Охати якийсь час.
Софія Савелівна трішки поохала, намагалася гарячою праскою сушити свою сукню, але, зрештою, махнула рукою і вирішила переночувати на розкладушці в Зоринчиній кімнаті (Я. Гримайло);
– Може, радіо вам вимкнути? – запропонував Фросеньці провідник, коли вона, поохкавши, нарешті, вклалася (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)