попадька

ПОПА́ДЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до попадя́.

Поглянув пан-отець на свою попадьку (Сл. Б. Грінченка);

– Він мені ще по семінарії знайомий, а вона... вона, кажуть, у нього теє... веселенька попадька (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. попадька — ПОПА́ДЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до попадя́. Поглянув пан-отець на свою попадьку (Сл. Гр.); — Він мені ще по семінарії знайомий, а вона… вона, кажуть, у нього теє… веселенька попадька (Мирний, III, 1954, 206).  Словник української мови в 11 томах
2. попадька — Попадька, -ки ж. ум. отъ попадя.  Словник української мови Грінченка