попасати

ПОПАСА́ТИ, а́ю, а́єш недок. і рідко ПОПА́СУВАТИ, ую, уєш, док., розм.

1. що і без дод. Те саме, що па́сти¹.

Подорож у ті часи відбувалась возом, треба було їхати цілу довгу днину, попасати [коні] (О. Кобилянська);

До вечора чекали [козаки] в .. переліску, попасуючи розсідланих коней (Іван Ле);

Корови стояли у стійлах під очеретяним дахом, їх попасали в полі (В. Кучер).

2. Те саме, що па́стися.

– Ти ж траву толочиш, а не попасаєш, – не співав, а сердитим джмелем гудів Андрій (І. Волошин);

// перен., на чому. Мати дарову користь з чого-небудь; наживатися.

[Бовт:] Скинемо, скинемо, кумо начальничко! Годі йому попасати на громадськім хлібу! (І. Франко);

// перен., розм. Перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час.

[Олексій:] То це ми отут, у цій халупі, цілі сутки попасатимем? [Микита:] Менш не можна (М. Кропивницький);

– Менший і досі в нижчих класах, бо все попасає в класах; вигнався аж до неба, а дурний, як треба, – не хоче вчитись! (І. Нечуй-Левицький).

◇ (1) Очи́ма попаса́ти – час від часу, іноді дивитися на кого-, що-небудь, пильно стежити за кимсь, чимсь.

Я часто вже крізь тин очима попасав, Який чудовий плід там .. скрізь понависав (І. Франко);

(2) Попаса́ти очи́ма (д) див. па́сти¹.

Значення в інших словниках

1. попасати — Стати на попасі, зупинитися в дорозі, щоб погодувати коней [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. попасати — попаса́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. попасати — Попаса́ти. Очікувати, перечікувати, відпочивати по дорозі. Скоро нас лиш розпустили на різдвяні фериї, так ми зібрались і пішли на Денисівку (Старожуцку атиненцию). Тут попасало коло кориіми богато фір (І. Синюк...  Українська літературна мова на Буковині
4. попасати — -аю, -аєш і рідко попасувати, -ую, -уєш, розм. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що пасти. 2》 неперех. Те саме, що пастися. || перен., на чому. || перен., розм. Перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час. 3》 зах. Наживатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. попасати — па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) кого, що, на кого—що, за ким—чим, в що і без додатка. Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Все нишпорить (в’язень) очима по стінах загорожі.  Фразеологічний словник української мови
6. попасати — ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. попасати — ПОПАСА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОПА́СУВАТИ, ую, уєш, розм. 1. перех. і без додатка. Те саме, що па́сти. Подорож у ті часи відбувалась возом, треба було їхати цілу довгу днину, попасати (Коб., III, 1956, 555); До вечора чекали [козаки] в ..  Словник української мови в 11 томах
8. попасати — Попаса́ти, -са́ю, -єш гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Рудч. Чп. 89. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає. Шевч. 116.  Словник української мови Грінченка