попервах
ПОПЕРВА́Х, присл., розм.
1. Те саме, що споча́тку.
– Хазяйнуємо потроху, нові порядки заводимо, але попервах труднувато тропу вхопити. Більше наосліп доводиться... (А. Іщук);
// Перш за все.
Він читав нам уривки, і ми, знаючи попервах Довженка як обдарованого живописця й графіка, не могли не чудуватися з його винахідливого, вигадливого, дотепного і неповторного хисту літератора-сценариста (М. Бажан).
2. Раніше, колись.
Стріла [Ганна] за містком Сашка Вовкотруба – того сержанта, який попервах приводив до полковника п'ятьох бійців (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)