попередливо
ПОПЕРЕ́ДЛИВО.
Присл. до попере́дливий.
Всі посміхнулись – запального Вітека всі любили, але ставились до нього поблажливо. Ласточкін теж посміхнувся і попередливо звів руки: – Тихо, тихо, Вітек, не гарячкуй! (Ю. Смолич);
Розмова йшла в товариській обстановці і на офіційне звертання Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: – Будь ласка, будь ласка... (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)