попередливо
ПОПЕРЕ́ДЛИВО. Присл. до попере́дливий.
Всі посміхнулись — запального Вітека всі любили, але ставились до нього поблажливо. Ласточкін теж посміхнувся і попередливо звів руки: — Тихо, тихо, Вітек, не гарячкуй! (Смолич, Світанок.., 1953, 397);
Розмова йшла в товариській обстановці і на офіційне звертання Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: — Будь ласка, будь ласка… (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 57).
Словник української мови (СУМ-11)