поперечити

ПОПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал.

Сказати що-небудь наперекір.

[Храпко:] Одному баки заб'єш, другому – поперечиш, – тільки всіх проти себе здіймеш (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. поперечити — попере́чити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. поперечити — -чу, -чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поперечити — ПОПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір. [Xрапко:] Одному баки заб’єш, другому — поперечиш, — тільки всіх проти себе здіймеш (Мирний, V, 1956, 173).  Словник української мови в 11 томах