поперечити
ПОПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір.
[Xрапко:] Одному баки заб’єш, другому — поперечиш, — тільки всіх проти себе здіймеш (Мирний, V, 1956, 173).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Сказати що-небудь наперекір.
[Xрапко:] Одному баки заб’єш, другому — поперечиш, — тільки всіх проти себе здіймеш (Мирний, V, 1956, 173).
Словник української мови (СУМ-11)