попиляти

ПОПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

1. що. Перепиляти на частини багато чого-небудь.

Ще он тоді Юхим явори попиляв, лежали-лежали, шашіль точити вже став, а таки долежали (А. Головко).

2. що. Пиляти якийсь час що-небудь.

– Може, у вас є робота .. Дровця, може, попиляти?.. (М. Стельмах).

3. перен., зневажл. Грати на смичковому інструменті якийсь час.

Попиляв трохи на скрипці й взявся за уроки.

4. кого, що, перен., розм. Дошкуляти словами кому-небудь, сваритися якийсь час.

– Ви ще не знаєте мене. – Давно знаю, який ти впертий. От скажу Уляні, щоб хоч попиляла тебе (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. попиляти — попиля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попиляти — -яю, -яєш, док. 1》 перех. Перепиляти на частини багато чого-небудь. 2》 перех. Пиляти якийсь час що-небудь. 3》 неперех., перен., зневажл. Грати на смичковому інструменті якийсь час. 4》 перех., перен., розм. Дошкуляти словами кому-небудь, сваритися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попиляти — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
4. попиляти — ПОПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. перех. Перепиляти на частини багато чого-небудь. Ще он тоді Юхим явори попиляв, лежали-лежали, шашіль точити вже став, а таки долежали (Головко, II, 1957, 233). 2. перех. Пиляти якийсь час що-небудь. — Може, у вас є робота..  Словник української мови в 11 томах