попитатися

ПОПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Те саме, що попита́ти¹.

– Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Посидьте в нас, послухайте, що ми знаємо та й попитайтеся, коли хочете .. – Демид почав питатися школярів (Б. Грінченко);

Хоче юнак покупатись, Так згадав запрети [заборони] нені .. Мусить вродник [вродливець] в кого-небудь Попитатися поради (Я. Щоголів).

Значення в інших словниках

1. попитатися — попита́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попитатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що попитати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попитатися — ПОПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що попита́ти¹. — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна (Кв.-Осн., II, 1956, 401); — Посидьте в нас, послухайте, що ми знаємо та й попитайтеся, коли хочете..  Словник української мови в 11 томах
4. попитатися — Попита́тися, -та́юся, -єшся гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка