Словник української мови у 20 томах

попихатися

ПОПИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.

1. ким, перен. Підпорядковувавши своїй волі, розпоряджатися ким-небудь.

Давні, хто попихався другими, й слід загубили, тільки слава ходила (А. Свидницький);

У світі нас не поважатимуть, а будуть попихатися як нацією, що не шанує себе та своєї культури (з газ.).

2. Пас. до попиха́ти 1-2.

Старий шкандибав, попишаючись візком (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. попихатися — Попиха́тися, -хаюся, -єшся гл. 1) Подталкиваться. 2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась. Св. Л. 115.  Словник української мови Грінченка