попихатися
ПОПИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. ким, перен. Підпорядковувавши своїй волі, розпоряджатися ким-небудь.
Давні, хто попихався другими, й слід загубили, тільки слава ходила (А. Свидницький);
У світі нас не поважатимуть, а будуть попихатися як нацією, що не шанує себе та своєї культури (з газ.).
2. Пас. до попиха́ти 1-2.
Старий шкандибав, попишаючись візком (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)