поплямкати
ПОПЛЯ́МКАТИ, аю, аєш, док.
Плямкнути кілька разів; плямкати якийсь час.
Узяв він пляшку, налив чарку, вилив у рот, кутуляв, кутуляв, розводивши якось чудно очима, ковтнув, поплямкав (Панас Мирний);
Туманов, що сидів над розпочатою банкою консервів, якось насторожено поплямкав губами. Солодкий присмак заставив його упустити консерви (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)