попобачити
ПОПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.
Бачити багато разів що-небудь, побачити багато.
– Ох, попобачила я того світу, попобачила, бодай його ніколи не бачити! (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)ПОПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.
Бачити багато разів що-небудь, побачити багато.
– Ох, попобачила я того світу, попобачила, бодай його ніколи не бачити! (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)