попобачити

ПОПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити багато разів що-небудь, побачити багато.

— Ох, попобачила я того світу, попобачила, бодай його ніколи не бачити! (Морд., І, 1958, 79).

Значення в інших словниках

1. попобачити — попоба́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попобачити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Бачити багато разів що-небудь, побачити багато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попобачити — ПОПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Бачити багато разів що-небудь, побачити багато. – Ох, попобачила я того світу, попобачила, бодай його ніколи не бачити! (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах