1. Словник української мови в 11 томах

попобачити

ПОПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити багато разів що-небудь, побачити багато.

— Ох, попобачила я того світу, попобачила, бодай його ніколи не бачити! (Морд., І, 1958, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попобачити — попоба́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попобачити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Бачити багато разів що-небудь, побачити багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попобачити — ПОПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Бачити багато разів що-небудь, побачити багато. – Ох, попобачила я того світу, попобачила, бодай його ніколи не бачити! (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах