попнутися

ПОПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. розм. Піти, податися куди-небудь.

Куди піду і попнуся, скрізь багач панує, У розкошах превеликих днює і ночує (Вовчок, I, 1955, 355).

2. розм. Податися всім тілом в який-небудь бік; відхилитися, відступити.

Вона затрусилась, як лист, і несамохіть попнулась назад (Н.-Лев., І, 1956, 328).

3. діал. Спромогтися зробити що-небудь, справитися з якоюсь роботою.

— Як була я в панів, то робила за двох таких, як ти: варила обід на двадцять душ; а ти й на п’ять душ не попнешся (Н.-Лев., II, 1956, 290).

Значення в інших словниках

1. попнутися — попну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 розм. Піти, податися куди-небудь. 2》 розм. Податися всім тілом в який-небудь бік; відхилитися, відступити. 3》 діал. Спромогтися зробити що-небудь, справитися з якоюсь роботою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попнутися — ПОПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. розм. Піти, податися куди-небудь. Куди піду і попнуся, скрізь багач панує, У розкошах превеликих днює і ночує (Марко Вовчок). 2. розм. Податися всім тілом в який-небудь бік; відхилитися, відступити.  Словник української мови у 20 томах
4. попнутися — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови