поплічниця

ПОПЛІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до поплі́чник.

Як я любив цю жінку — мою поплічницю, мою сестру, мою матір! (Вітч., 5, 1946, 90).

Значення в інших словниках

1. поплічниця — поплі́чниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. поплічниця — -і. Жін. до поплічник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поплічниця — ПОПЛІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до поплі́чник. Як я любив цю жінку – мою поплічницю, мою сестру, мою матір! (із журн.).  Словник української мови у 20 томах