поповза
ПО́ПОВЗА, присл., рідко.
Те саме, що по́повзом.
Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)ПО́ПОВЗА, присл., рідко.
Те саме, що по́повзом.
Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)