поповза

ПО́ПОВЗА, присл., рідко. Те саме, що по́повзом.

Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку (Ле, Право.., 1957, 23).

Значення в інших словниках

1. поповза — присл., рідко. Те саме, що поповзом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поповза — ПО́ПОВЗА, присл., рідко. Те саме, що по́повзом. Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах