1. Словник української мови в 11 томах

поповза

ПО́ПОВЗА, присл., рідко. Те саме, що по́повзом.

Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку (Ле, Право.., 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповза — присл., рідко. Те саме, що поповзом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поповза — ПО́ПОВЗА, присл., рідко. Те саме, що по́повзом. Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах