1. Словник української мови в 11 томах

поповз

ПО́ПОВЗ, у, ч. Один рух або один перехід, зроблений повзучи.

Я загубив навіть уяву, куди ми йдемо, — стільки було поворотів, поповзів, паролів, відгуків (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поповз — по́повз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поповз — -у, ч. Один рух або один перехід, зроблений повзучи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поповз — ПО́ПОВЗ, у, ч. Один рух або один перехід, зроблений повзучи. Я загубив навіть уяву, куди ми йдемо, – стільки було поворотів, поповзів, паролів, відгуків (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах