поповикидати
ПОПОВИКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.
Викида́ти багато разів; ви́кидати багато;
// у сполуч. зі сл. гроші, розм. Витрачати багато разів, витратити багато на що-небудь зайве.
– Щоб твого батька так кістки з домовини повикидало, як поповикидав Карпо фурманам грошей, тебе по городу шукаючи! – накинулася фурія на мою гостю (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)