поповикидати
ПОПОВИКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Викида́ти багато разів; ви́кидати багато;
// у сполуч. із сл. гроші, розм. Витрачати багато разів, витратити багато на що-небудь зайве.
— Щоб твого батька так кістки з домовини повикидало, як поповикидав Карпо фурманам грошей, тебе по городу шукаючи! — накинулася фурія на мою гостю (Л. Янов., І, 1959, 327).
Словник української мови (СУМ-11)