поповнення
ПОПО́ВНЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. попо́внити.
Гітлер з шкіри пнувся, виловлюючи для поповнення втрат у армії буквально все живе в країні (В. Козаченко);
Дальший розвиток науки вимагає постійного поповнення кадрів наукових працівників (з газ.).
2. Те, чим поповнюють що-небудь або чим поповнюється щось.
За дуже приблизними підрахунками Йосифа, оті переносини [друкарні] й нове поповнення в обладнанні мусило коштувати не менше трьох тисяч злотих (Ірина Вільде).
3. Військові частини, люди, які прибувають на підмогу або на доукомплектування.
Командири сиділи в школі і розбивали нове поповнення по сотнях (П. Панч);
Загін Кривоноса обростав завзятим поповненням з окремих куп, навіть одинаків (Іван Ле);
// Нові фахівці, що приходять в яку-небудь галузь науки, техніки, мистецтва, господарства і т. ін., нові учасники чого-небудь.
В нашу українську поезію за останні роки влилося і справді молоде не тільки за літературним стажем, але й за віком, поповнення (А. Малишко);
Чудове поповнення дають консерваторії, театральні і художні вузи нашим концертним організаціям і театрам (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)