поповнений
ПОПО́ВНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до попо́внити.
Полк, поповнений після польського походу, знову розквітнув донбасівською славою, на тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний “максим” (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)