поповодити

ПОПОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, док., кого, що.

1. Водити багато разів; водити тривалий час.

– Ми посадимо їх спершу у холодну.., а далі гукнемо їх сюди, дамо їм по чарці .. А коли б почала яка брикатися – знову в холодну. Яка б уперта не була, а як поповодять так до півночі, – пом'якшає (С. Васильченко).

2. Приховуючи справжній стан справи або наміри, дурити кого-небудь тривалий час.

[Павло:] Хіба ж не казав: підожди до весни, свататиму? [Мотря:] Поповодив весну, потім водив до осені та ще хотів поповодить? (М. Кропивницький);

[Безсмертна:] Ой поповодив же [Грисюк] мене. Два дні нічого не могла добитись. Думав, що я шпигунка (Яків Баш).

◇ (1) Поповоди́ти за ніс, зневажл. – тривалий час обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось.

Та невже той Хведір так убивається за мною? – думала вона .. – Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. поповодити — поповоди́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поповодити — -воджу, -водиш, док., перех., розм. 1》 Водити багато разів; водити тривалий час. 2》 Приховуючи справжній стан справи або наміри, дурити кого-небудь тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поповодити — води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв. Обдурювати кого-небудь певний час, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше.  Фразеологічний словник української мови
4. поповодити — ПОПОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, док., перех., розм. 1. Водити багато разів; водити тривалий час. — Ми посадимо їх спершу у холодну.., а далі гукнемо їх сюди, дамо їм по чарці.. А коли б почала яка брикатися — знову в холодну.  Словник української мови в 11 томах