поповодити

ПОПОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, док., перех., розм.

1. Водити багато разів; водити тривалий час.

— Ми посадимо їх спершу у холодну.., а далі гукнемо їх сюди, дамо їм по чарці.. А коли б почала яка брикатися — знову в холодну. Яка б уперта не була, а як поповодять так до півночі, — пом’якшає (Вас., IV, 1960, 27).

2. Приховуючи справжній стан справи або наміри, дурити кого-небудь тривалий час.

[Павло:] Хіба ж не казав: підожди до весни, свататиму? [Мотря:] Поповодив весну, потім водив до осені та ще хотів поповодить? (Кроп., II, 1958, 360);

[Безсмертна:] Ой поповодив же [Грисюк] мене. Два дні нічого не могла добитись. Думав, що я шпигунка (Баш, П’єси, 1958, 27).

◊ Поповоди́ти за ніс кого — те саме, що Води́ти за ніс (багато разів, тривалий час) ( див. води́ти).

— Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Мирний, III, 1954, 40).

Значення в інших словниках

1. поповодити — поповоди́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поповодити — -воджу, -водиш, док., перех., розм. 1》 Водити багато разів; водити тривалий час. 2》 Приховуючи справжній стан справи або наміри, дурити кого-небудь тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поповодити — ПОПОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, док., кого, що. 1. Водити багато разів; водити тривалий час. – Ми посадимо їх спершу у холодну.., а далі гукнемо їх сюди, дамо їм по чарці .. А коли б почала яка брикатися – знову в холодну.  Словник української мови у 20 томах
4. поповодити — води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв. Обдурювати кого-небудь певний час, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше.  Фразеологічний словник української мови