поповозити

ПОПОВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., перех., розм. Возити багато разів; возити тривалий час.

[Куць:] Я їм коня притяг за гичку в стайню. Гаразд мене поповозив востаннє, вже не возитиме нікого більше! (Л. Укр., III, 1952, 251).

Значення в інших словниках

1. поповозити — поповози́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поповозити — -ожу, -озиш, док., перех., розм. Возити багато разів; возити тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поповозити — ПОПОВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., кого, що, розм. Возити багато разів; возити тривалий час. [Куць:] Я їм коня притяг за гичку в стайню. Гаразд мене поповозив востаннє, вже не возитиме нікого більше! (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах