попоганяти

ПОПОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, розм.

Ганяти тривалий час; поганяти добре.

[Ничипір:] Отак їх [Куксу і Дранка] попоганять, як жеребців на аркані! (М. Кропивницький);

* Образно. [Роман:] Попоганяла мене циганська доля з одного краю до другого... (Я. Мамонтов).

Значення в інших словниках

1. попоганяти — попоганя́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попоганяти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Ганяти тривалий час; поганяти добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попоганяти — ПОПОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Ганяти тривалий час; поганяти добре. [Ничипір:] Отак їх [Куксу і Дранка] попоганять, як жеребців на аркані! (Кроп., І, 1958, 216); *Образно. [Роман:] Попоганяла мене циганська доля з одного краю до другого… (Мам., Тв., 1962, 505).  Словник української мови в 11 томах