попоганяти
ПОПОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, розм.
Ганяти тривалий час; поганяти добре.
[Ничипір:] Отак їх [Куксу і Дранка] попоганять, як жеребців на аркані! (М. Кропивницький);
* Образно. [Роман:] Попоганяла мене циганська доля з одного краю до другого... (Я. Мамонтов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попоганяти — попоганя́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попоганяти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Ганяти тривалий час; поганяти добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попоганяти — ПОПОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Ганяти тривалий час; поганяти добре. [Ничипір:] Отак їх [Куксу і Дранка] попоганять, як жеребців на аркані! (Кроп., І, 1958, 216); *Образно. [Роман:] Попоганяла мене циганська доля з одного краю до другого… (Мам., Тв., 1962, 505). Словник української мови в 11 томах